Методичні рекомендації вчителям хімії, біології, екології загальноосвітніх навчальних закладів

Методичні рекомендації вчителям хімії, біології, екології загальноосвітніх навчальних закладів

2015/2016 навчальний рік

Міністерство освіти і науки України оприлюднило лист від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», в якому розміщено методичні рекомендації щодо вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році.



Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від   26.06.  2015 р. №  1/9-305


Особливості вивчення хімії і біології
у загальноосвітніх навчальних закладах
 у 2015/2016 навчальному році

Особливості вивчення базових навчальних дисциплін у 2015/2016 навчальному році пов’язані, першою чергою, зі змінами, внесеними до навчальних програм.
Після громадського обговорення та розгляду Колегією Міністерства зміни до програм були затверджені наказами МОН № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», яким затверджено зміни та надано гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки» програмам для 5 – 9 класів.
Навчальні програми зі змінами розміщено на сайті  (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/). Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, вчителі можуть обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.
Обласні, районні та міські методичні кабінети (об’єднання) не можуть втручатися в такі питання, оскільки це винятково компетенція вчителя.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
На відміну від підходів до укладання методичних рекомендацій про вивчення предметів, що практикувалися упродовж багатьох років і в яких нерідко з року в рік переповідалися добре відомі вчителям-практикам і методистам загальнодидактичні концепції та підходи до навчання дітей, у цьогорічних рекомендаціях переважно йдеться про нововведення.

Хімія
У 2015/2016 навчальному році в7 класі розпочинається вивчення хімії за новою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства № 664   від 26.06.2012 року зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/).
Нова програма з хімії для 7 – 9 класів,порівняно з програмою 2005 року, має низку особливостей.
Так, програмою 7 класу не передбачено вивчення теми «Прості речовини метали і неметали», оскільки в старшій школі вивчають хімію елементів, у тому числі   Феруму. Натомість вивчатимуться теми «Кисень» і «Вода», що дає змогу ознайомитися з прикладами простої і складної речовини. У цих темах даються уявлення про оксиди й гідроксиди, що створює фактологічне підґрунтя для подальшого вивчення періодичного закону в 8 класі.
Також зазнала змін Традиційна практична робота з добування кисню. Зазвичайу якості вихідної речовини для добування кисню використовували калій перманганат. Даний реактив віднесено до прекурсорів, а відтак його використання в школах заборонене. Тому добування кисню з калій перманганату змінено на добування цього газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду, а вивчення його властивостей обмежено лише доведенням його наявності(практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності»).
Ознайомлення зі структурою періодичної системи  перенесено у 8 клас, де вивчається періодичний закон, зв'язок між розміщенням елемента в періодичній системі та його валентністю. Питання про основний і збуджений стан атомів вивчатиметься на прикладі атома Карбону в 9 класі, в темі«Початкові поняття про органічні сполуки».
Структура програми для 8 класу зазнала найбільших змін  порівняно з програмою 2005 року. Традиційно спершу вивчали  основні класи неорганічних сполук, що слугувало фактологічним підґрунтям   для вивчення періодичного закону й будови речовин. За такої послідовності теоретичні знання стають самоціллю для основної школи, оскільки застосовуватимуться вони будуть лише в старшій школі під час вивчення хімії елементів.
Нова структура програми дає змогу  розгорнуто вивчати неорганічні сполуки на основі знань про будову речовин і періодичний закон, оскільки зміст курсу 7 класу забезпечує для цього мінімальні знання про оксиди, основи, кислоти. Отже, на початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок,  будову речовин і кількість речовини.  Така послідовність має сприяти глибшому розумінню й   усвідомленому вивченню складу, будови і властивостей неорганічних речовин.
Періодичний закон і періодична система вивчатимуться на прикладі обмеженої кількості хімічних елементів – перших двадцяти. У зв’язку з тим, що явище радіоактивності, стабільні й радіоактивні елементи вивчаються в курсі фізики, визнано недоцільним залишати ці питання в курсі хімії.
     Послідовність тем у 9 класі, порівняно з програмою 2005 року, не змінено: вивчаються розчини, хімічні реакції, найважливіші органічні сполуки. В курсі даються загальні поняття про органічні сполуки, оскільки основна школа має забезпечити базову хімічну підготовку всіх учнів, разом із тими, чиє подальше життя не буде пов’язане з цим предметом і які не вивчатимуть органічні речовини  у старшій школі.Органічні сполуки розглядаються в курсі основної школи в обмеженому обсязі, на рівні молекулярного складу, без вивчення явища ізомерії, що дає змогу уникнути складання складних для засвоєння структурних формул сполук. Із змісту програми вилучено питання про нуклеїнові кислоти, які докладно вивчають у курсі біології. Натомість  життєво важливими є знання про природні джерела вуглеводнів, склад природного газу, нафти, кам’яного вугілля й основні способи їх переробки.
Розвантаження навчальної програми з хімії для 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснено за такими напрямами:
у 8 класі конкретизовано зміст навчального матеріалу та вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у розділі «Повторення найважливіших питань курсу хімії 7 класу»;  у темі «Основні класи неорганічних сполук» додано матеріал про амфотерні сполуки (включення амфотерних сполук не ускладнює вивчення навчального матеріалу, а більше пов’язує його з попередньо вивченим, оскільки хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі);
у 9 класі  у змісті навчального матеріалу теми «Початкові поняття про органічні сполуки» уточнено, що вивчаються  тільки перші 10 гомологів метану;
у рубриці «Домашній експеримент»зменшено кількість дослідів(у 7 класі з п’яти до трьох, у 9 класі – з чотирьох до двох) та спрощено зміст робіт з огляду на техніку безпеки під час виконання деяких дослідів і необхідні для цього матеріали;
в усіх класах введено нову рубрику «Навчальні проекти»,у якій наведено орієнтовні теми проектів.Учитель та учні можуть пропонувати  власні теми.
 Метод проектів, орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей учня, оскільки потребує   самостійного здобуття знань, придбання умінь у виконанні практичних дій.
Учень(учениця) має обрати одну з запропонованих тем і виконати протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або у групі учнів. Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний характер, головним стає уміння пов’язати набуті в різних курсах знання і застосувати їх на практиці. 
Перед початком проектної роботи, для її ефективної організації, слід пояснити учням алгоритмйого виконання: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо. Форма представлення (презентація) результатів проекту може бути різною: як у друкованому або мультимедійному вигляді, так і у вигляді вистав (вечорів), уроків-конференцій.
 Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи  особистий внесок у груповий проект  або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію  індивідуального проекту:
     бали низького рівня учень( учениця) отримує у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;
     бали середнього рівня - за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;
     бали достатнього рівня -  за правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;
      бали високого рівня -  за  дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.
 Захисту проектів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики. У випадку виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначєнням його теми.
До прикладу, у 7 класі в темі «Початкові хімічні поняття» одна із передбачених тем навчального проекту — «Речовини і хімічні явища в літературних творах і народній творчості». Для розкриття теми необхідні знання з хімії, літератури (як української, так і зарубіжної), іноземної мови, історії, географії, музичного і образотворчого мистецтва, біології, трудового навчання. Вид діяльності учнів у ході виконання проекту за цією темою залежить від бажання учнів і учителя. Цей навчальний проект може бути, наприклад: творчим — тематичний вечір за змістом фольклорних творів; рольовим — вивчення технології одного з народних промислів і літературних джерел, де цей промисел згадується; дослідницьким — вивчення зміни забарвлення деревини при обробці її розчинами різних хімічних сполук; інформаційним — порівняння творів   літератури, музичного образотворчого мистецтва різних народів, де є інформація про речовини і хімічні процеси; практико-орієнтованим — визначення барвників природного походження, що можуть застосовуватися для фарбування тканини, крейди, яєць-крашанок тощо. Який саме проект виконувати – дослідницький, творчий, інформаційний тощо – обирають учні. Представлення результатів таких різнопланових проектів на одну тему можна запланувати на одному уроці або провести у позаурочний час.
Така форми навчання хімії є найбільш ефективною. ЇЇ запровадження передбачає організацію пізнавальної діяльності школярів як на уроці так і в позаурочний час. Це вимагає додаткової роботи учителя: інструктажу учнів щодо виконання теоретичної роботи чи хімічних дослідів, організації й поетапного контролю виконання проекту.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Хімія. Шкільний світ», «Хімія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Хімія для допитливих»,«Країна знань»  тощо.

Біологія
У 2015/2016 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:
6-7 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);
8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
8-9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 
Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може бути змінена вчителем.
Навчальні програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.
Особливості вивчення біології в  2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія тварин» вивчатимуть одночасно  як учні 7-х так  і учні 8-х класів, але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до вивчення біології тварин.
За програмою 2005 року  формування  системи знань про тваринний світ здійснювалось у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів.Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через конкретне, до загального».
Увступі вивчаються ознаки, що властиві всім тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій). Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється у процесі вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються загальні ознаки хордових тварин.
Ознайомлення з тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших. Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про внутрішню будову та систематику тварин.Розглядаючи питання різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів з тваринами, поширеними в Україні і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і наочним допоможуть ресурси Інтернету. До прикладу, Просвітницька інтернет-програма "Молюски", розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).
У темі «Процеси життєдіяльності тварин»поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для організму, формування  яких здійснювалось на уроках природознавства і в курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість 105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної теми спрямовані наздійснення учнями порівняльного аналізу будови систем органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як результатом адаптації та еволюційного розвитку.
 У зміст нової програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин, необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток. Змістом теми передбачено виконання  практичної роботи з використанням відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати в одній роботи обидві тематики.
У темі «Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми  в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.
У процесі вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як: фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань»  тощо.

Основи здоров’я
Вивчення предмета «Основи здоров’я» в 2015/2016 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:
         5-7 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5– 9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013;
8-9 класи - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5–9 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
На вивчення предмета «Основи здоров’я», відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх навчальних закладів, передбачено:
у 5–7 класах – 1 год. на тиждень;
у 8–9 класах – 0,5 год. на тиждень.
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення окремих тем програми.
У 2015/2016 навчальному році продовжується впровадження нової навчальної програми  з основ здоров’я, за якою тепер навчатимуться учні
5-х – 7-х класів. Особливістю нової програми  є включення в її зміст видів діяльності учнів таких як моделювання поведінки, відпрацювання алгоритму дій, створення соціальної реклами, оцінка та самооцінка тощо. Такі види діяльності є обов’язковими елементами уроку, і саме вони забезпечують реалізацію компетентнісного підходу, оскільки інтегрують здатність застосовувати  знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.
Відповідно до нової навчальної програми результатом навчання має бути розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів. У зв’язку з цим необхідним у навчальному процесі є використання системи завдань, спрямованої  на оволодіння учнями здоров’язбережувальними компетенціями, що передбачають розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок. Важливою темою 7 класу є профілактика вживання психоактивних речовин та захворювань, що набули соціального значення (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу).
Сучасні умови життя підвищують вимоги до якості освіти, до вмінь молодих людей гнучко реагувати на зміни і вирішувати проблеми. Програмою передбачено формування в учнів таких навичок як прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина. Такі життєві навички, здобуті дітьми на уроках з основ здоров’я, допоможуть їм досягати успіху як у навчанні, так і в житті. Для цього  треба скоординувати зусилля школи, сім’ї та громади на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, формування культури здоров’я з відповідними ціннісними орієнтаціями.

Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям,  навчальним можливостям та реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» - «життєві навички»сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.
Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних компетенцій дітей. Програмою 7 класу передбачена  участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній програмі *): моделювання способів конструктивного розв’язання конфліктів, складання рейтингу телепередач.
Суттєву допомогу учителям для підвищення фахового рівня та в підготовці до уроків надає портал превентивної освіти (http://www.autta.org.ua/). Він містить методичні розробки, що допоможуть  провести цікавий урок з основ здоров'я, класну годину, позакласний захід або батьківські збори з профілактичної тематики.





Біологія

У 2015/2016 навчальному році навчання біології в 7 класах здійснюватиметься за новою редакцією навчальної програми з біології для
6 – 9 класів, яка  порівняно з попередньою редакцією зазнала деяких змін у напрямку її розвантаження.
У разі затримки із доставленням у навчальні заклади нових підручників з біології у навчальному процесі можна використовувати підручники біології для 8 класу 2008 року видання. Оскільки ці підручники будуть використовуватися  учнями 8-их класів для навчання біології у 7 класах, можна  використовувати підручники біології для 7 класу 1996 – 2004 років видання, що збереглися в бібліотечних фондах навчальних закладів. Також пропонуємо використовувати електронні версії новостворених підручників, що  розміщено на сайтах видавництв та спеціально створеному репозитарії цифрового навчального контенту (http://uatest.lokando.com).
Використовуючи підручники біології попередніх років видання необхідно враховувати структуру та концептуальні особливості нової програми з біології  (лист МОН № 1/9-305 від 26.06.2015, http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/page6/ ) і державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів, визначені програмою.
Ефективне використання підручників попередніх років видання можливе за умови раціональної організації навчальної діяльності учнів. Наприклад, рекомендуємо під час вивчення теми «Різноманітність тварин»   використовувати систему завдань з текстом підручника, зображеннями, відеофрагментами, ресурсами Інтернету, що забезпечуватимуть встановлення учнями тих особливостей будови і життєдіяльності тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього способу життя та середовища існування. Це створюватиме умови для засвоєння основного змісту теми безпосередньо на уроці й усуне перевантаження учнів. Через те, що навчальний матеріал одного уроку теми «Процеси життєдіяльності тварин» у підручниках попередніх років видання розміщено в різних параграфах, її вивчення пропонуємо організувати із застосуванням групової форми навчальної роботи.


 Хімія
У 2015/2016 навчальному році 7 класі розпочинається вивчення хімії за новою навчальною програмою. Звертаємо вашу увагу, що наказом МОН України від 29.05.2015 № 585 затверджено оновлену редакцію програми, яка в порівнянні з попередньою редакцією зазнала деяких змін у напрямку її розвантаження.
У разі затримки із доставленням нових підручників для вивчення хімії у 7 класі загальноосвітніх навчальних закладів можна використовувати підручники попередніх років видання, що збереглися у бібліотечних фондах навчальних закладів:
Попель П.П., Крикля Л.С. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Академія, 2007;
Буринська Н.М. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Перун, 2007;
Лашевська Г.А. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2007;
Ярошенко О.Г. Хімія. Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Станіца, 2007.
Відповідно до нової навчальної програми з хімії у 7 класі вивчаються наступні теми:
-         Тема 1. Початкові хімічні поняття;
-         Тема 2. Кисень;
-         Тема 3. Вода.
Під час опанування тем 1 і 2 учні під керівництвом вчителя зможуть використати змістовну та методичну складову підручників для 7 класу попередніх років видання.
Проте, звертаємо увагу вчителів на те, що традиційна практична робота з добування кисню зазнала змін. Зазвичай, в якості вихідної речовини для добування кисню використовували калій перманганат. Даний реактив віднесено до прекурсорів – його використання в загальноосвітніх навчальних закладах заборонено. Тому добування кисню з калій перманганату змінено на добування даного газу каталітичним розкладом гідроген пероксиду. А вивчення його властивостей обмежено лише доведенням його наявності: Практична робота № 4 «Добування кисню з гідроген пероксиду, збирання, доведення його наявності».
В Інтернеті можна ознайомитися з відеоматеріалами щодо проведення цієї практичної роботи:
http://www.youtube.com/watch?v=nkeniDKGs6Q
http://www.youtube.com/watch?v=aLXf-NvzTfg
Для викладання теми 3 «Вода» вчителя можуть використовувати змістовну та методичну складову відповідних розділів у підручниках з хімії для 8 та 9 класів попередніх років видання.
Однак, слід зазначити, що вивчення хімічних властивостей води дає змогу розглянути взаємодію окремих оксидів з водою лише для ознайомлення з характером гідратів оксидів. Це забезпечить мінімальну фактологічну базу про сполуки хімічних елементів і їхні властивості для подальшого вивчення періодичного закону і хімічного зв’язку у 8 класі.
У 7 класі на уроках хімії триває формування поняття про розчин та його компоненти, масову частку розчиненої речовини (пропедевтичні знання надавались на уроках природознавства). Учні навчаються виготовляти розчини, розв’язувати задачі на обчислення кількісного складу розчину, визначення масової частки розчиненої речовини. Подальше вивчення цієї теми буде відбуватися у 9 класі.
Додаткові матеріали для вчителя хімії, опис нових технологій навчання можна відшукати на сторінках фахових видань. Окрім цього, багато інформації можна отримати за допомогою електронних ресурсів. Наприклад:
http://osvita.ua/school/lessons_summary/chemistry/
http://school.xvatit.com/index.php?title=%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%8F_7_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81
http://subject.com.ua/lesson/chemistry/7klas/
http://www.teacherjournal.com.ua/multimedjnij-urok/5032-xmya-7-klas-tema-qvstupq.html
http://naurok.in.ua/load/khimija/7_klas/44
http://metoduchka.com/category/tochni-nauky/himija/7-klas-himija/
https://sites.google.com/site/himiauskoli/rozrobki-urokiv
http://schoolchem.ho.ua/Lessons.htm


http://metodportal.com/taxonomy/term/36

Розроблення навчальних планів у школі: роз’яснення МОН
Робочі навчальні плани на наступний навчальний рік мають розроблятися школами у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року. Про це йдеться у листі Міносвіти про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, що адресований регіональним департаментам освіти і науки, інститутам післядипломної педагогічної освіти та загальноосвітнім навчальним закладам.

У міністерстві зазначають, що робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою.

Варіант типового навчального плану з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо школа обирає самостійно в залежності від типу, спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Також у Міністерстві освіти і науки наголошують, що робочі навчальні плани мають розроблятися школами у такій же формі та за тими ж рекомендаціями, як і минулого року (лист МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303).

При цьому, частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов, педагогічних кадрів та навчальних програм, які мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани мають бути затверджені департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня отримати погодження Міністерства освіти і науки України.

Також листом МОН передбачено, що структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюватимуть загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення буде затверджено додатково.

Докладніше про складання школами робочих навчальних планів на 2015/2016 навчальний рік див. у листі МОН "Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів".



У зв'язку з впровадженням ІТ-технологій у навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах ТОВ «Компанія СМІТ» на освітньому порталі www.znanius.com відкрило безоплатний он-лайн доступ до електронних засобів навчального призначення, які отримали відповідний гриф Міністерства освіти і науки України: «Віртуальна хімічна лабораторія 10 клас», «Віртуальна хімічна лабораторія 11 клас», «Віртуальна біологічна лабораторія 10 клас», «Біологія 11 клас» (віртуальні лабораторні роботи).

Нормативна база для викладання хімії і біології 2015/2016 н.р.


Нормативна база для викладання хімії і біології 2015/2016 н.р.
Програми
6-7 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585
8-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів.  7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
8-9 класи з поглибленим вивченням  – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології  (хімії)// Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с.;
10-11 класи – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.; 

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані МОН України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у наступних збірниках: 
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів і з хімії: Варіативна складова Типових навчальних планів. 5-12 класи / Упор.: О. А. Дубовик, С. С. Фіцайло. — Тернопіль: Мандрівець, 2010. 

Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендовані для використання у навчально-виховному процесі Міністерством освіти і науки України (лист МОНУ від 20.11.2009 р. №1/11-9428)

У 2011 році предметною комісією Науково-методичної ради Міністерства з питань освіти  схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах наступі навчальні програми курсів за вибором та факультативів: «Основи експериментальної хімії», авт. Прибора Н.А.; «Хімія для детективів», авт. Шапошнікова І.М., Прибора Н.А.; «Хімія в криміналістиці», авт. Шапошнікова І.М.; «Вода та сучасні методи її очищення», авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.; «Хімія і здоров’я. 9 клас», авт. Карагаєва М.В.; «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас», авт. Коростіль Л.А. 

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 
7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

При викладанні хімії і біології керуємось методичними рекомендаціями:
6 клас
Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі"
Листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2014 № 1/9 - 343«Педагогічні особливості навчання учнів шостих класах»

7 клас
Лист МОН України від 1/9-380 від 10.08.2015 «Щодо методичних рекомендацій для учнів 4-х та 7-х класів загальноосвітніх навчальних закладів»

Лист Міністерства освіти і науки України від   26.06.  2015 р. №  1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»

8-11 класи
Лист МОНМС України № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін"
Оцінювання досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти:
8-11 класи - наказ МОН від 30.08.2011р. № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти»,
6-7 класи наказ МОН від 21.08.2013р. №1222 «Про затвердження орієнтованих вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Ведення шкільного журналу
(Наказ МОН України № 496 від 03.06.2008 року, «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів» 

При веденні ділової документації (класних журналів, журналів інструктажу з безпеки життєдіяльності, інструкцій з безпеки тощо) потрібно обов'язково дотримуватися нормативних документів і методичних рекомендацій, які можна знайти на сайті МОН України.

Особливості проведення занять у кабінетах хімії та біології
Вимоги до обладнання кабінетів хімії і біології та проведення в них урочної і позаурочної навчальної діяльності регламентуються пакетом нормативних документів:
Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів»; затверджено наказом МОН молодьспорту від 14.12.2012 № 1423; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 р. за № 44/22576.
Під час проведення занять в кабінеті біології та хімії особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту 01.02.2012 № 1/9-72).
У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльностів навчальних закладах системи загальної середньої освіти; описано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливостібезпеки під час проведення різних видів робіт з біології та хімії, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».
Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2012 за № 332/21644.
Інструктивно-методичні матеріали.
«Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОНмолодьспорту України від 01,02, 2012 №1/9-72).
Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (затвер­джено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770).
Зміни в оформленні документації з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії (Лист Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 1/9-498).
Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах (Лист МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319).
Навчальною програмою з хімії передбачено виконання хімічного екс­перименту, а саме: демонстраційних, лабораторних дослідів та практичних робіт. Для цього потрібно мати в кабінеті відповідне хімічне обладнання та реактиви. їх перелік затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2005 № 79 «Про затвердження базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів».

Організація роботи з обдарованими учнями
Важливою ділянкою роботи кожного вчителя є організація і проведення занять з обдарованими учнями, які бажають на більш глибокому рівні вивчати предмету та брати участь у різноманітних інтелектуальних змаганнях. Інтелектуальні змагання школярів проводяться, згідно з Положенням про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і конкурсів фахової майстер­ності, затвердженого Наказом Міністерства освіти й науки України № 1099 від 22.09.2011, зареєстрованого в Мінюсті України від 17.11.2011 за № 1318/20056 (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту: № 29 від 16.01.2012, № 360 від 26.03.2012).
У Всеукраїнській учнівській олімпіаді з хімії і біології беруть участь учні 8-11-х класів.
Виховна робота
Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді затверджено наказом Міністерства освіти і науки України
від 16. 06. 2015р. № 641



Додаток 2
до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222 (витяг)


Вступ
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 11.05. 2011 року № 566/19304.
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи набувають чинності поетапно:
у 5 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;
у 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;
у 7 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року;
у 8 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2016/17 навчального року;
у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/18 навчального року.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою.
Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
І ­ початковий рівень, коли у результаті вивчення навчального матеріалу учень:
•     називає об’єкт вивчення (правило, вираз, формули, геометричну фігуру, символ тощо), але тільки в тому випадку, коли цей об’єкт (його зображення, опис, характеристика) запропонована йому безпосередньо;
•     за допомогою вчителя виконує елементарні завдання.
ІІ ­ середній рівень, коли учень повторює інформацію, операції, дії, засвоєні ним у процесі навчання, здатний розв’язувати завдання за зразком.
ІІІ ­ достатній рівень, коли учень самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, вміє виконувати певні операції, загальна методика і послідовність (алгоритм) яких йому знайомі, але зміст та умови виконання змінені.
IV ­ високий рівень, коли учень здатний самостійно орієнтуватися в нових для нього ситуаціях, складати план дій і виконувати його, пропонувати нові, невідомі йому раніше розв’язання, тобто його діяльність має дослідницький характер.
Кожен наступний рівень вимог включає вимоги до попереднього, а також додає нові.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної ( індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та інші).
Навчальний заклад може використовувати інші системи оцінювання навчальних досягнень учнів за погодженням з місцевим органом управління освітою. При цьому оцінки за семестри, рік, результати державної підсумкової атестації переводяться у бали відповідно до цих критеріїв.
З метою підвищення мотивації учнів до навчання, формування ключових компетентностей, підвищення об'єктивності оцінювання впродовж всього періоду навчання, градації значущості балів за виконання різних видів робіт можна застосовувати рейтингову систему оцінювання.



Природознавство
При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:
•     засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти, і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;
•     правильність, науковість, логічність і доказовість викладу матеріалу, повнота розкриття понять і закономірностей, точність вживання природознавчої термінології;
•     ступінь самостійності відповіді;
•     сформованість загальноосвітніх, специфічних, інтелектуальних умінь та навичок спостереження, опису, експерименту, роботи з додатковими та інформаційно­комунікаційними джерелами, роботи в малій групі співробітництва.
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) за допомогою вчителя розпізнає і називає окремі тіла і явища природи
2
Учень (учениця) за допомогою вчителя називає окремі факти, програмового матеріалу;  користуючись підручником знаходить визначення наукових понять
3
Учень (учениця) за допомогою вчителя (підручника) називає окремі факти, уявлення, наводить приклади окремих тіл і явищ природи, фрагментарно описує їх; робота в малій групі співробітництва потребує активізації та контролю
Середній
4
Учень (учениця) за допомогою вчителя дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує тіла і явища природи; за допомогою вчителя знаходить необхідну інформацію у підручнику (зошиті) для виконання елементарного завдання; за допомогою інших виконує завдання у малій групі співробітництва
5
Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, допускаючи неточності у визначенні та формулюванні правил і означень; описує тіла та явища природи за типовим планом, допускаючи неточності; проводить спостереження, за допомогою вчителя виконує досліди та описує їх результати
6
Учень (учениця) відтворює  основні положення навчального матеріалу, характеризує тіла і явища природи з незначними неточностями; досліди проводить з  допомогою вчителя, не пояснюючи їх результатів; за вказівкою  виконує завдання у малій групі співробітництва
Достатній
7
Учень (учениця) самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу з незначними порушеннями послідовності; розкриває властивості тіл і явищ природи, допускаючи неточності; пояснює відповідь прикладами з підручника; за зразком виконує завдання;  проводить та описує природничо­наукові спостереження; самостійно проводить досліди, описує їх результати   
8
Учень (учениця) самостійно послідовно відтворює навчальний матеріал з окремими неточностями; з допомогою вчителя формулює висновки, аналізує, встановлює найсуттєвіші зв'язки і залежність між тілами живої і неживої природи, явищами, фактами, процесами; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; проводить досліди, пояснює їх суть; виконує завдання у малій групі співробітництва
9
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал, для пояснення використовує загальновідомі докази; застосовує знання у стандартних ситуаціях, при виконанні практичних робіт і завдань, проведенні досліджень;   аналізує та систематизує інформацію; проводить досліди в школі та вдома, пояснює та оформляє їх результати; знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях
Високий
10
Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний матеріал; аргументовано пояснює свої відповіді на прикладах з підручника та власного досвіду; аналізує і розкриває суть явищ природи; узагальнює та  систематизує інформацію на основі вивчених закономірностей і понять, робить висновки; вміє працювати зі схемами, малюнками, картографічним матеріалом, атласами­визначниками;  здійснює природничо­наукові спостереження, проводить дослідження, обґрунтовано пояснює їх результати та застосовує у практичній діяльності; усвідомлено використовує вивчену природничо­наукову лексику в самостійних усних повідомленнях
11
Учень (учениця) має глибокі знання про різноманіття тіл і явищ природи; встановлює зв'язки з раніше вивченим; розкриває взаємозв'язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей; аргументовано використовує отримані знання у різних ситуаціях; проводить досліди, зіставляє їх результати;   усвідомлює значення та висловлює власне ставлення до охорони навколишнього середовища; уміє знаходити, аналізувати й застосовувати додаткову природознавчу інформацію; організовує  роботу у малій групі співробітництва
Високий
12
Учень (учениця) має системні, міцні знання про закономірності природи та місце людини у ній, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати природознавчий матеріал; самостійно проводить природничо­наукові спостереження, досліди, вимірювання, оформляє результати; вміє користуватися лабораторним обладнанням, вимірювальними і збільшувальними приладами; застосовує знання про природу в повсякденному житті, оцінює рівень безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності; бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення

Біологія
При  оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з біології враховується:
– рівень оволодіння  біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури;
– обсяг відтворення знань, рівень розуміння навчального матеріалу;
– самостійність суджень, систематизація та глибина знань;
–        дієвість знань, уміння застосовувати їх у практичній діяльності з метою розв’язування практичних задач;
– уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;
– рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи.  
Оцінювання навчальних досягнень учнів з біології здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях 1 і 2.
Таблиця 1
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита)  розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти
2
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів  
3
Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки
Середній
4
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику  загальних  ознак біологічних об’єктів,  допускаючи несуттєві біологічні помилки
5
Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні  ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі
6
Учень (учениця) самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі 
Достатній
7
Учень (учениця) самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища;     виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати;  з допомогою вчителя формулює  висновки
8
Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно­наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись  алгоритмом
9
Учень (учениця) вільно відтворює навчальний матеріал та  відповідає на поставлені запитання;   аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причинно­наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує  типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами­визначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно­ціннісне ставлення до живої природи
Високий
10
Учень (учениця) логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у
межах програми;  розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з визначенням подібності й відмінності;  аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно­наслідкові зв’язки;  використовує знання у нестандартних ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій
11
Учень (учениця) виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно­наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє  ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень
Високий
12
Учень (учениця) виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них;  використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань 

Оцінювання лабораторних і практичних робіт
При оцінюванні лабораторних і практичних робіт враховується:
–   обсяг виконання завдань роботи;
–   наявність помилок, їх кількість;
–   оформлення роботи (порядок оформлення, виконання рисунків біологічних об’єктів, охайність тощо);
–   для лабораторних робіт наявність і зміст висновків (відповідність меті та змісту завдань роботи, повнота, логічність, послідовність тощо);
–   для практичних робіт наявність і зміст звіту про роботу;
–   рівень самостійності під час виконання завдань і формулювання висновків (написання звіту).

Таблиця 2
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита)  розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти
2
Учень (учениця) за допомогою вчителя або з використанням  підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів  
3
Учень (учениця) відтворює окремі факти; за допомогою вчителя або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки
Середній
4
Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику  загальних  ознак біологічних об’єктів, допускаючи несуттєві біологічні помилки
5
Учень (учениця) відповідаючи на запитання вчителя відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні  ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні
об’єкти за планом, допускаючи несуттєві біологічні помилки; проводить та описує спостереження; за допомогою вчителя виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати; за допомогою вчителя розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі

6
Учень/учениця самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику; у цілому правильно вживає біологічні терміни; характеризує будову та функції окремих біологічних об’єктів за планом з незначними неточностями; за зразком розв’язує прості типові біологічні вправи і задачі 
Достатній
7
Учень/учениця самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності; за визначеними ознаками порівнює біологічні об‘єкти та явища;     виконує прості біологічні дослідження та описує їх результати;  з допомогою вчителя формулює  висновки
8
Учень/учениця самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти, явища і процеси живої природи, встановлює відмінності між ними; пояснює причинно­наслідкові зв’язки; застосовує отримані знання у стандартних ситуаціях; розв’язує типові біологічні вправи і задачі користуючись  алгоритмом 
9
Учень/учениця вільно відтворює навчальний матеріал та  відповідає на поставлені запитання;   аналізує інформацію, за допомогою вчителя встановлює причинно­наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує  типові біологічні вправи і задачі; використовує знання у стандартних ситуаціях; виправляє помилки; уміє працювати зі схемами, графіками, малюнками, таблицями, атласами­визначниками, натуральними біологічними об’єктами та їх моделями; виконує прості біологічні дослідження та пояснює їх результати; виявляє емоційно­ціннісне ставлення до живої природи
Високий
10
Учень/учениця логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у
межах програми;  розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами; дає порівняльну характеристику біологічним об’єктам і явищам з визначенням подібності й відмінності;  аналізує, систематизує, узагальнює, встановлює причинно­наслідкові зв’язки;  використовує знання у нестандартних ситуаціях; виявляє ставлення й готовність реагувати відповідно до засвоєних ціннісних орієнтацій
11
Учень/учениця виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин подібностей й відмінностей; встановлює і обґрунтовує причинно­наслідкові зв’язки; визначає можливості практичного застосування результатів дослідження; виявляє переконання і активно проявляє  ціннісні орієнтації, здійснюючи вибір завдань і рішень
12
Учень/учениця виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них;  використовує знання з інших предметів для виконання ускладнених завдань; знаходить та використовує додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; уміє виокремити проблему і визначити шляхи її розв’язання, приймати рішення, аргументувати власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення, бере участь у дискусіях, вирішенні проблемних питань 

Хімія
Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з хімії є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відображаються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі  навчання.
За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати  знання  у нових ситуаціях виокремлено  рівні навчальних досягнень учнів, що  оцінюються за 12­бальною шкалою.
Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.  
При  оцінюванні рівня навчальних досягнень  з хімії враховується:
–
оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;
– рівень засвоєння теоретичних знань;
– сформованість експериментальних умінь, необхідних  для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;
– здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;
– уміння розв’язувати розрахункові задачі.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за характеристиками, наведеними в таблицях.
Оцінювання теоретичних знань
Рівні навчальних досягнень
Бали
Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Початковий
1
Учень (учениця) розпізнає деякі хімічні об’єкти (хімічні символи, формули, явища, посуд тощо) і називає їх (на побутовому рівні)
2
Учень (учениця) описує деякі хімічні об’єкти за певними ознаками
3
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення і під керівництвом вчителя може відтворити окремі його частини
Середній
4
Учень (учениця) відтворює деякі факти, що стосуються хімічних сполук і явищ
5
Учень (учениця) відтворює окремі частини навчального матеріалу, дає визначення основних понять
6
Учень (учениця) послідовно відтворює значну частину навчального матеріалу
Достатній
7
Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, наводить  приклади, з допомогою вчителя порівнює хімічні об’єкти
8
Учень (учениця) логічно відтворює фактичний і теоретичний навчальний матеріал, застосовує знання в стандартних умовах, порівнює, класифікує хімічні об’єкти
9
Учень (учениця) володіє знаннями основоположних хімічних теорій і фактів, наводить приклади на підтвердження цього, аналізує інформацію, робить   висновки
Високий
10
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і застосовує знання на практиці, узагальнює й систематизує інформацію, робить аргументовані висновки
11
Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями і використовує їх у нестандартних ситуаціях, встановлює зв’язки між явищами; самостійно знаходить, оцінює і використовує інформацію з різних джерел згідно з поставленим завданням; робить узагальнювальні висновки
12
Учень (учениця) має системні знання з предмета, аргументовано використовує їх, у тому числі в проблемних ситуаціях; аналізує додаткову інформацію; самостійно оцінює явища, приймає рішення, висловлює судження, пов’язані з речовинами та їх перетвореннями

Оцінювання практичних робіт
Рівні навчальних досягнень
Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий
Учень (учениця) знає правила безпеки під час проведення практичних робіт, виконує найпростіші хімічні досліди під керівництвом вчителя
Середній
Учень (учениця) складає прилади; з допомогою вчителя виконує окремі хімічні досліди згідно з інструкцією, описує хід виконання дослідів
Достатній
Учень (учениця) самостійно виконує практичні роботи згідно з інструкцією, описує спостереження, робить   висновки
Високий
Учень (учениця) виконує хімічні експерименти, раціонально використовуючи обладнання і реактиви; описує поетапні спостереження; складає звіт, що містить обґрунтовані висновки; виконує експериментальні задачі за власним планом

Оцінювання розв’язування розрахункових задач

Рівні навчальних досягнень
Характеристика навчальних досягнень учнів
Початковий
Розв’язування задач не передбачене
Середній
Учень (учениця) складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою
Достатній
Учень (учениця) наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв’язує задачі, користуючись алгоритмом
Високий
Учень (учениця) самостійно і раціонально розв’язує задачі; розв’язує комбіновані задачі

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)