Реформування середньої освіти. Новий закон "Про освіту":

Держава буде вагомо піднімати заробітну плату тим учителям, хто дбатиме про рівень своєї кваліфікації. Про це в інтерв’ю 5 каналу сказала голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

За її словами, при розробці законопроекту "Про освіту" було досягнуто компромісу, що сертифікація вчителів буде добровільною.

"Сертифікація учителів буде проводитися також з метою того, щоб ув’язати рівень заробітної плати з рівнем кваліфікації. Ми нажаль не можемо вагомо підняти зарплату всім вчителям, хоча вони цього потребують, бо рівень зарплати дуже низький", - зазначила Лілія Гриневич.

"Отже, якщо ці люди впевненні в собі, якщо вони знають, що відповідають усім кваліфікаційним критеріям, вони йдуть на таку сертифікацію добровільно. Вона буде складатися з двох частин. Одна частина це щось схоже на ЗНО для вчителя. Там будуть питання пов’язанні з психологією, методикою викладання, зі знанням власного предмета", - повідомила голова профільного парламентського комітету.

Друга частина сертифікації, за її словами, буде оцінювати роботу вчителя у школі за допомогою його колег, адміністрації школи та батьків.

Також Лілія Гриневич зазначила, що подібна практика сертифікації вчителів існує у провідних країнах, які мають хороші системи освіти.

"Тому в будь-якому випадку в законі має бути запропонований чіткий крок, який покаже, яким чином ми підвищуємо кваліфікацію вчителя, в цьому зацікавлене все суспільство, і яким чином ми достойно оплачуємо роботу цих кращих вчителів", - зазначає Гриневич.

За її словами, також дуже важливим питанням є надання вчителю права вибору місця підвищення кваліфікації.

"Учителі сьогодні не мають вибору для підвищення своєї кваліфікації. Вони змушені йти в інститути післядипломної освіти. Ми зараз хочемо диверсифікувати можливості для вчителів. Тобто вони самі обиратимуть куди йти підвищувати кваліфікацію", - сказала Лілія Гриневич.

Глава профільного парламентського комітету зазначила, що право здійснювати курси підвищення кваліфікації мають отримати громадські організації та вищі навчальні заклади.

Презентація інноваційний проект Закону Про Україну

https://drive.google.com/file/d/0B1KGGchSKfy2OERQYi1BODJBY3c/view?usp=sharing

Звіт Міністерства освіти і науки України за 2015 рік

https://docs.google.com/presentation/d/1PtIUft-pUqqOIu8aVS7-FZUMixQui1L80eon9HiAfd0/edit?usp=sharing

Атестація навчальних закладів

Додано 11.03.2015

МОН України оприлюднило наказ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 17 червня 2013 року № 772» від 06.03.2015 № 251.

Це означає, що  орієнтовні критерії оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх,  професійно-технічних навчальних закладів, визначені наказом від 17.06.2013 № 772, вже не дійсні.

З 6 березня діє новий Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, визначений наказом МОН України «Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів» від 30.01.2015 № 67.

Проект Концепції розвитку освіти до 2025 року

Міністерством освіти і науки презентовано проект Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років. Документ буде схвалений після процедури громадського обговорення.

Проект концепції підготовлено Стратегічною дорадчою групою "Освіта" для надання консультативної та експертної підтримки Міністерству освіти і науки у розробці Дорожньої карти освітньої реформи.

Концепція охоплює п’ять основних напрямів розвитку освітньої галузі, реформування яких здійснюватиметься впродовж наступних років.

Автори концепції наголошують, що впродовж усього періоду існування незалежної України в освітньому секторі країни накопичувалися численні проблеми системного характеру, основними з яких є занепад матеріально-технічної бази, старіння педагогічних кадрів, низька заробітна плата, зниження соціального статусу працівників освіти.

Також проблемами освітньої системи є неефективна, надмірно централізована та застаріла система управління і фінансування, зростаюча нерівність у доступі до якісної освіти, надмірна комерціалізація освітніх послуг, корупція та "дипломна хвороба", зниження якості освіти і падіння рівня знань і умінь учнів, моральне старіння методів і методик навчання тощо.

Автори наголошують, що Україні потрібна системна реформа освіти, яка має бути предметом суспільного консенсусу, розуміння того, що освіта – це один з основних важелів цивілізаційного поступу та економічного розвитку.

Першим напрямом Концепції розвитку освіти є приведення структури освіти у відповідність до потреб сучасної економіки та інтеграції України в європейський економічний та культурний простір.

Зокрема, передбачається, привести у відповідність із типовими європейськими нормами загальну тривалість навчання в школі (12 років) та тривалість навчального року.

Перехід з одного рівня освіти на інший має здійснюватися лише із застосуванням зовнішнього незалежного оцінювання. Результати ЗНО при переході з І на ІІ ступінь освіти будуть враховуватися лише для моніторингу якості, з ІІ на ІІІ ступінь – для диференціації подальшої освітньої траєкторії: професійна школа, професійний ліцей, академічний ліцей, гімназія тощо.

Концепція пропонує передбачити з 2017 року повний перехід старшої школи на профільну підготовку, включаючи створення нових типів навчальних закладів ІІІ ступеня. Поступово виокремити ІІІ ступінь та заснувати окремі навчальні заклади, за винятком мистецьких, спортивних та деяких інших.

У вищій та професійній освіті пропонується перейти на трирічний бакалаврат у рік першого випуску 12-річної школи та передбачити в університетах "нульовий" курс для осіб, які здобули повну загальну середню освіту за іншими профілем. Перехід до дворічної магістратури передбачений у рік першого випуску трирічного бакалаврату.

Другим напрямом Концепції розвитку освіти є реформування змісту освіти. У цьому напрямку, зокрема, планується розробити і запровадити впродовж 2015 – 2017 років національний курікулум для 12-річної школи. Запровадити єдині стандарти/індикатори знань, умінь і навичок в галузі ІКТ для учнів та викладачів – сумірних з міжнародними показниками: PISA in computer skills, індустріальні міжнародні тести Microsoft Certified Educator тощо.

Також упродовж 2015-2017 років буде розроблене та запроваджене нове покоління стандартів вищої освіти на компетентнісній основі з урахуванням модельних стандартів Євробакалаврів та Євромагістрів, у 2020-2025 роках здійснюватиметься поступова відмова від стандартів вищої освіти.

Однім з пріоритетів Концепції розвитку освіти є забезпечення рівного доступ до якісної освіти усім громадянам України та перетворення освіти на соціальний ліфт.

Для досягнення цієї мети пропонується запровадити механізми заохочення сімей з низьким соціально-економічним становищем до участі їхніх дітей у дошкільній освіті та пристосування системи до потреб сімей.

Також автори концепції пропонують законодавчо легалізувати сімейну та індивідуальну освіту, спростити і чітко регламентувати процедури навчання в екстернаті, змінити принципи фінансування малокомплектних шкіл шляхом ваучеризації шкільної освіти.

Рівний доступ до освіти також буде забезпечено виконання норм закону про обов’язковість вступу до ВНЗ за результатами ЗНО.

З 2015 року буде здійснено перехід на систему відбору/замовлення підручників, навчальних посібників та інших навчальних засобів, що видаються коштом державного бюджету, безпосередньо школами та скасовано конкурси навчальної літератури.

Четвертим напрямом, визначеним концепцією, є реформування системи підготовки та перепідготовки педагогічних, управлінських кадрів в освітньому секторі та забезпечення високих соціальних стандартів для працівників освітньої сфери.

Концепція пропонує запровадити нові програми підготовки адміністраторів з питань менеджменту і лідерства в педагогічних вишах; розробити норми, стандарти, процедури атестації педагогічних працівників; запровадити стажування педагогічних працівників в навчальних закладах поза місцем постійної роботи.

Також буде демонополізовано та урізноманітнено систему післядипломної педагогічної освіти, запроваджений ваучер професійного розвитку учителя, забезпечивши цим самостійний вибір місця підвищення кваліфікації.

Упродовж 2015-2020 років пропонується запровадити комплекс заходів, спрямованих на системне заохочення наукової та професійної активності викладачів, їх міжнародної та внутрішньої академічної мобільності, розширення практик творчих відпусток та стажування, у т.ч. за кордоном.

Концепцією розвитку освіти пропонується добитись до 2020 року поетапного запровадження участі іноземних викладачів у навчальному процесі українських університетів, опанування вітчизняними викладачами новітніми інтерактивними, індивідуалізованими, командними та проектними навчальними технологіями.

Також вказано на необхідність проведення реформи оплати праці педагогічних працівників: на 2020 рік встановити середню величину річної заробітної плати вчителів на рівні, не меншому ніж річний ВВП на душу населення.

Концепція передбачає законодавче забезпечення укладання обов’язкового письмового трудового контракту з усіма педагогічними працівниками за результатами незалежної сертифікації або атестації, введення надбавок за використання прогресивних методик і технологій навчання, врахування результатів ЗНО учнів, врахування усіх видів роботи тощо.

Запропоновано змінити систему оплати праці вчителів та керівників шкіл, відмовившись від "поурочної" оплати праці вчителів, перейти на оплату повного робочого дня вчителя, здійснити поетапний перехід до нової системи оплати праці вчителів, яка міститиме стимулюючу складову.

П’ятим напрямом Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки є реорганізація системи управління, фінансування та менеджменту освіти шляхом децентралізації, дерегуляції, запровадження інституційної, академічної та фінансової автономії навчальних закладів, дотримання принципу відповідальності навчальних закладів за результати освітньої та виховної діяльності.

Для цього пропонується запровадити принцип субсидіарності. Перегляд обсягу і меж повноважень центральних і місцевих органів управління освітою, скорочення контрольно-наглядових функцій, жорстка і чітка регламентація процедур і повноважень інституцій, пов’язаних з контролем і наглядом.

Автори концепції наголошують, що має бути чітко визначений обсяг контрольно-звітної та облікової документації навчального закладу та зведення його до мінімуму.

У містах з районним адміністративним поділом школи пропонується вивести з підпорядкування районних управлінь освіти (у 2015 – 2016 рр.).

До 2017 року запропоновано реорганізувати районні управління та відділи освіти у сервісні центри, а також залучити громадські, батьківські та наглядові ради до функцій контролю за дотриманням запланованого розвитку, надати їм повноваження для ініціювання відкликання керівництва навчального закладу.

На законодавчому рівні мають бути чітко визначені межі компетенції навчальних закладів, заборона будь-яким державним органам вимагати від шкіл виконання функцій, які не підпадають під ці компетенції.

Також пропонується запровадження школоцентричного (school-based) менеджменту, перенесення "центру ваги" у процесі прийняття рішень на операційний рівень (рівень школи). Призначення директорів шкіл має відбуватися на конкурсній основі за 5-річним контрактом, а повноваження атестації педагогічних працівників мають бути передані до ЗНЗ.

Автори концепції пропонують змінити підхід до фінансування навчальних закладів від принципу утримання навчальних закладів (фінансування стін) до принципу формування їх бюджетів, виходячи із чисельності контингенту та стандарту вартості навчання одного учня, студента (гроші йдуть за дитиною). Запровадження економічного стимулювання якісної освітньої діяльності через систему державних грантів, контрактних відносин тощо. Також передбачається внесення змін в Бюджетний кодекс щодо школи як розпорядника коштів.

Автори концепції наголошують на необхідності збільшення  питомої ваги витрат на загальну середню освіту до середньоєвропейських показників ( не менше 70% від загальних витрат на освіту).

Разом з тим, концепцією передбачено створення національної системи якості освіти та запровадження єдиної системи статистики і параметрів вимірювання якості освіти. У 2015 році пропонується прийняття на національному рівні: національних індикаторів якості освіти та національних індикаторів ефективності освіти. У 2017 р. – включення України в Education at a Glance.

Також запропоновано законодавче закріплення участі України в міжнародних моніторингових дослідженнях таких як, PISA, TIMSS, PEARLS. Створення незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти, делегування ним частини повноважень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, сприяти міжнародній акредитації освітніх програм українських університетів.

Проект Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років розроблений Стратегічною дорадчою групою "Освіта", до складу якої увійшли відомі освітні експерти.

Міністр освіти і науки Сергій Квіт розповів про реформування середньої освіти в інтерв’ю РБК-Україна.

Міністр наголосив на тому, що важливо впроваджувати зміни на всіх рівнях освіти: дошкільному, позашкільному, середньому, вищому, і не лише законодавчо — на папері, а й практично — змінити академічну культуру, спосіб життя. «А це не так просто зробити»,  — зазначив С. Квіт.

«Що стосується середньої освіти, шкіл, то без збільшення фінансування можна зробити тільки дещо. Якщо університети самі собі можуть давати раду багато у чому, то школи так не можуть. Держава і місцеві громади повинні опікуватись ними — це питання розподілу повноважень», —зауважив міністр.

На думку міністра, обов’язковим є запровадження 12-річної школи. «Сам факт, що наш парламент проголосує, також нічого не вирішує, нам треба змінити матеріально-технічну базу, збільшити оплату праці вчителів, треба реформувати мережу шкіл, тому, що всі школи у теперішньому вигляді не можуть так існувати».

Міністр також сказав, що «маленькі, неефективні школи, де невелика кількість учнів та вчителів, закриватимуть». Натомість планується відкриття великих, якісних і добре оснащених шкіл з якісними хорошими педагогами. 

Дослідники Національної академії педагогічних наук України та Національної академії медичних наук України проаналізували освітні документи і навчально-методичне забезпечення освітньо-виховного процесу і наголошують на необхідності змін у системі освіти, — повідомляє  «ZN.UA».

Науковці зазначають, що потрібно скоротити обсяг навчального матеріалу, що переобтяжений другорядним матеріалом або таким, що не відповідає віковим можливостям учнів.

Зокрема, надмірність навчального матеріалу, що перевищує гранично допустимі санітарні норми, є гострою проблемою початкової школи. Так, без попередньої апробації, всупереч рекомендаціям, з 2-го класу запроваджено курс «Сходинки до інформатики» (нині «Інформатика).

Крім того, в початкових класах варто вивчити доцільність запровадження двогодинного курсу природознавства з 1-го класу, а також повернути предмет «Я і Україна».

Щодо навчальної літератури, то на думку вчених, є необхідною оптимізація обсягів підручників відповідно до кількості годин та провідної навчальної діяльності молодших школярів, а в окремих випадках (наприклад, із образотворчого мистецтва, музики, трудового навчання, охорони здоров'я) підручники можна замінити робочими зошитами чи іншими навчальними посібниками.

Важливо також, щоб кожен підручник проходив педагогічну апробацію, отримавши попередньо статус експериментального, і лише потім упроваджувався в масовий навчальний процес. Варто насичувати підручники практико-орієнтованими завданнями, наближеними до життєвих ситуацій, щоб ті, хто навчається, бачили потребу в набутті знань і вмінь, в опануванні певних компетенцій.

Науковці порівняли Базові навчальні плани Державних стандартів 2004 і 2011 років і виявили, що гранично допустиме навчальне навантаження учнів основної школи (5—9 класи) необґрунтовано зросло на 420 годин — з 5425 годин до 5845.

Труднощі були виявлені під час аналізу старшої школи, що пов’язано зі скасуванням (після 9-річної реалізації) переходу до 12-річної загальної середньої освіти. Так, зараз діє попередній освітній стандарт (2004 року), орієнтований на трирічну старшу школу, який не був скоригований після переходу до дворічної старшої школи. Навчальні плани не відповідають зазначеному стандарту й укладені шляхом механічного ущільнення та скорочення змісту попередніх планів, розрахованих на три роки, що негативно позначається на підготовці учнів.

Під час дослідження було виявлено, що у старших класах учні вивчають понад 20 одногодинних (а то й півгодинних) навчальних предметів. Дослідники наголошують на низькій ефективності одногодинних курсів, які треба або вилучати, або об'єднувати з іншими предметами, або переводити у старшій школі до спецкурсів.

Також, для наближення профільного навчання до освітніх потреб старшокласників, треба різко скоротити кількість предметів інваріантного (обов'язкового) складника змісту, звівши його до, максимум, 8 предметів (замість близько 20, які вивчаються нині), віддаючи пріоритет спецкурсам і факультативам на вибір учнів.

Проект нового закону "Про освіту": основні тези

У Міністерстві освіти і науки відбулася презентація законопроекту "Про освіту", який у разі його прийняття може змінити систему освіти, розподіл повноважень між органами управління освітою різних рівнів, принципи, на яких базується державна освітня політика, і управління закладами освіти.

Законопроект вводить у законодавче поле, окрім звичної формальної освіти, що надається за освітніми програмами відповідно до державних стандартів у ліцензованих закладах освіти, освіту неформальну та інформальну.

Знання, вміння та навички, здобуті у системі неформальної освіти, тобто за організованими програма, але без ліцензій, акредитації та інших форм державного контролю, можуть бути підтверджені у системі освіти формальної.

Формальна освіта здобуватиметься на традиційних рівнях - дошкільна, загальна середня, професійна та вища.

Передбачено, що тривалість загальної середньої освіти буде збільшено до 12 років. Професійна освіта має стає двоступеневою - у молоді з’явиться можливість здобути ступінь кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста.

У свою чергу, вища освіта передбачатиме три етапи, що завершуватимуться здобуттям ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії.

У Міністерстві освіти наголошують, що у дітей має бути можливість здобуття дошкільної та початкової освіти якомога ближче до місця проживання. Відтак, заклади освіти цих рівнів мають бути у кожному населеному пункті незалежно від його розмірів.

Разом з тим, оскільки для належного функціонування старшої профільної школи необхідна достатня кількість учнів та вчителів, у сільській місцевості старші школи збиратимуть дітей з декількох населених пунктів. Для них проектом закону передбачено забезпечення відповідною інфраструктурною підтримкою, зокрема, гуртожитками.

Законопроект встановлює, що учні зможуть здобути повну загальну середню освіту, як у старшій школі, так і в закладі професійної освіти, паралельно здобуваючи кваліфікацію. Проект закону також передбачає можливість переходу із системи професійної освіти до вищої.

Новим для українського освітнього середовища є принцип освіти впродовж життя, який застосований у проекті. Він означає, що після завершення безперервної освіти на початковому етапі життя людина матиме змогу навчатися далі, підвищуючи чи змінюючи свою кваліфікацію, а також може продовжити навчання після перерви у будь-якому віці.

Суттєвих змін, у разі прийняття законопроекту, зазнає управління освітньою сферою. Документ запроваджує нові принципи управління: чітке розмежування повноважень органів управління освітою різних рівнів, відокремлення здійснення контролю від безпосереднього керівництва, автономія закладів освіти, забезпечення якості освіти, а також прозорість та підзвітність - як органів управління освітою, так і закладів освіти.

Передбачається, що Міністерство освіти і науки здійснюватиме стратегічне управління системою освіти через її аналіз, планування змін і їх впровадження. Також МОН визначатиме зміст освіти, порядок контролю якості, проводитиме перевірки, при цьому контролюючи роботу органів управління освітою, але не закладів освіти.

Також однією з функцій МОН є визначення механізмів розподілу та розподіл державного фінансування загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Контролюючі функції виконуватиме Державна інспекція з питань освіти, яка надаватиме органам управління освітою свої висновки.

На Український центр оцінювання якості освіти законопроектом покладені функції зовнішнього моніторингу якості освіти, проведення ЗНО та участь у сертифікації педагогів, шляхом перевірки їх знань.

Органи місцевого самоврядування виступатимуть засновниками закладів освіти. На рівні області формуватиметься мережа закладів професійної освіти та розроблятиметься схема мережі закладів профільної старшої школи. На рівні району та міст обласного значення буде сформована мережа базових шкіл. Заклади початкової та дошкільної освіти засновуватимуться сільськими, селищними радами та радами міст районного підпорядкування.

Проект закону пропонує нові принципи освітньої політики, зокрема, спирання на наукові дослідження і статистичні дані, забезпечення функціонування Єдиної державної бази з питань освіти та її відкритість. Пріоритетом у розвитку освіти має стати підвищення її якості та забезпечення рівного доступу до освіти для усіх бажаючих.

Моніторинг якості освіти здійснюватиметься як самими закладами освіти, так і зовнішніми учасниками. Проектом закону закріплюється автономія закладів освіти - академічна, організаційна та фінансова. Автономія передбачає демократизацію управління закладом. Передбачається, що в управлінні закладом освіти братимуть участь його працівники та ті, хто навчається. А ззовні діяльність керівництва контролюватимуть піклувальні чи наглядові ради.

Павло Полянський про очікувані зміни у загальній середній освіті

6 липня 2015 року у Львові відбулися громадські дебати на тему «Реформування освіти vs децентралізація».

Понад 60 учасників дебатів на прикладі Львівської області шукали узгоджені підходи до формування мережі навчальних закладів в умовах очікуваної структурної реформи в системі середньої освіти та процесів децентралізації. Зокрема йшлося про те, як пов’язати структурну реформу середньої освіти та процес децентралізації; як задовольняти потреби громади у якісній освіті, укладаючи перспективні плани формування об’єднаних громад; які чинники необхідно врахувати під час розвитку мережі закладів освіти в умовах децентралізації; які показники варто врахувати при моделюванні освітньої складової об’єднаної громади.

Заступник Міністра освіти і науки України Павло Полянський під час дебатів виступив із доповіддю на тему «Очікувані зміни у загальній середній освіті: можлива динаміка впровадження».

Як вважає Павло Полянський, зміни у шкільній освіті потрібно розглядати в системі з дошкільною, професійною та позашкільною освітою. Нерівність у доступі й низька якість освіти у будь-якому з цих трьох сегментів впливатимуть на результати не лише до університетської, але й вищої освіти.

Павло Полянський каже, що не варто очікувати від впровадження реформи децентралізації негайного й масштабного ефекту для освіти. «До прикладу, оптимізація мережі шкіл у перший рік може у деяких областях дати економію в межах декількох відсоткеів, бо до здійснення такої оптимізації потрібно вкласти гроші у ремонт доріг до опорних шкіл, придбати шкільний автобус (хоча закупівля послуги з перевезення у якійсь громаді може бути кращим варіантом, ніж придбання автобуса, його утримання та обслуговування), компенсаційні виплати вчителям, які вивільнятимуться. Проте з кожним наступним роком ефект від реформи ставатиме все більш відчутним», - додав заступник Міністра освіти і науки України.

Мета структурних змін, за словами Павла Полянського, - не абстрактна «економія коштів», а доступність та висока якість освітніх послуг для платників податків, як для замовників таких послуг. Належить, з одного боку, більш ефективно використовувати наявні ресурси, спрямовуючи їх більшою мірою не на "утримання мережі", а на освіту дітей, з іншого – інвестувати в освіту бюджетні кошти, ресурси громади, стимулювати притік приватних інвестицій.

Павло Полянський наголосив, що серед першочергових змін має бути матеріальне стимулювання підвищення фахового рівня учителя, володіння ним ІТ та іноземними мовами з одночасним підвищенням вимог до якості праці.

На часі інфраструктурні зміни у шкільній освіті, як то перенесення оперативних управлінських функцій щодо мережі шкіл, комплектація штату працівників на рівень громад та їхніх представницьких органів. Це має робитися у загальному контексті реформи з децентралізації.

Серед інших змін заступник Міністра відзначив: створення механізму доступу до інформації щодо фінансової та адміністративної діяльності місцевих органів управління освітою (зокрема щодо розподілу коштів між бюджетами шкіл); зрівняння можливостей для освітньої діяльності ДНЗ та ЗНЗ різних форм власності; інформатизацію та комп'ютеризацію шкіл; дистанційну освіту; он-лайн курси.

Неможливо здійснити перехід до нової моделі шкільної освіти «вмить і завтра». Як вважає Павло Полянський, після прийняття нового «рамкового» Закону «Про освіту» набір до нової п’ятирічної початкової школи можна розпочати вже 2017 року, створивши у 2015-2016 роках нові стандарти, програми, підручники та підготувавши вчителів

Повну середню освіту діти здобуватимуть впродовж 12-ти років за схемою на 5+4+3, а шкільні програми та навчальні плани будуть розвантажені. Про це на своєму Facebook повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський, за результатами роботи груп експертів, які працюють над проектом Концепції розвитку освіти на 2015-2025 роки та проектом рамкового закону про освіту, що відбулася 20 грудня.

Зокрема, заступник міністра оприлюднив схему структури освіти, що має бути впроваджена в Україні після ухвалення рамкового закону про освіту.

Дошкільна освіта триватиме до досягнення 6-ти річного віку, після чого дітей зараховуватимуть до шкіл.

Планується, що в Україні буде впроваджено 12-річну школу, яка функціонуватиме за схемою 5+4+3. Відповідно, навчання у початковій школі триватиме 5 років, від 6 до 11 років, та матиме однаковий базовий стандарт для всіх.

З 6-го класу розпочинатиметься навчання у базовій школі, що триватиме 4 роки. В ній буде збільшуватися кількість предметів, а після завершення 9 класу всі учні проходитимуть ЗНО.

За результатами зовнішнього оцінювання випускники 9-х класів зможуть вступати: до навчального закладу академічного спрямування (учні з кращими результатами ЗНО; орієнтація на вступ до університету), навчального закладу професійного спрямування або професійного коледжу.

За словами Павла Полянського, важливим є те, що жоден з цих шляхів не буде глухим кутом в освітній траєкторії молодої людини й вона зможе вступати до вищого навчального закладу.

Старша школа матиме професійну орієнтацію. Атестати про здобуття повної загальної середньої освіти отримуватимуть ті учні, які успішно складуть ЗНО у 12-му класі.

Також Павло Полянський повідомив, що в Україні визнаватимуться результати навчання у системі неформальної освіти.

"Загальний підхід до дошкільної та всіх щаблів загальної середньої освіти полягає в тому, що окрім можливості безкоштовно здобувати освіту в комунальних навчальних закладах (класно-урочна система), діти на підставі освітньої програми можуть робити це в інший спосіб", - зазначив заступник міністра Павло Полянський.